Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (33) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нечаєва Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Лещенко І. Ч. Оцінка обсягів викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року [Електронний ресурс] / І. Ч. Лещенко, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 1. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_1_11 Україна задекларувала скорочення викидів парникових газів до 2020 р. на 20 % відносно рівня базового 1990 р. За цих умов одним з головних завдань, що стоїть перед паливно-енергетичним комплексом України, є створення передумов для забезпечення потреб країни в паливно-енергетичних ресурсах за безумовного дотримання вимог щодо мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних зобов'язань країни. Наведено результати прогнозних оцінок викидів парникових газів від об'єктів паливно-енергетичного комплексу України у другий період дії Кіотського протоколу і до 2030 р., які виконані із застосуванням математичних і програмно-інформаційних засобів, створених в Інституті загальної енергетики НАН України. Проаналізовано доцільні напрями зниження викидів парникових газів в енергетичних галузях країни. Комплексні дослідження прогнозів викидів парникових газів виконано для сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу з проекту Оновлення енергетичної стратегії України та для уточненого сценарію розвитку електроенергетики. Встановлено, що прийняття Україною більш жорстких зобов'язань - скорочення викидів парникових газів на 50 % до 2050 р. може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країни, такі зобов'язання буде тяжко виконати за умови зростання економіки країни. | |||
| 2. |
Нечаєва Т. П. Дослідження можливих стратегій розвитку структури електроенергетичного комплексу України з урахуванням впливу екологічних обмежень та вимог [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2011. - Вип. 2. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2011_2_7 Дослідження впливу екологічних факторів на розвиток і функціонування електроенергетичного комплексу полягає в оцінюванні змін структури генерувальних потужностей залежно від рівня екологічних обмежень та вимог і визначенні комплексу заходів із забезпечення виконання таких обмежень з урахуванням поточного стану електроенергетичного комплексу, вимог енергетичної безпеки країни, наявності інвестиційних та матеріальних ресурсів. Таке оцінювання можна проводити як за безумовного дотримання нормативних екологічних обмежень, так і за можливості перевищення їх рівнів із введенням штрафних платежів. Вплив екологічних факторів моделюється виокремленням з загальних витрат на виробництво електроенергії екологічної складової, що враховується платежами за нормативні і понаднормативні обсяги викидів та скидів забруднювачів, які утворюються у ході роботи технологій виробництва електроенергії. Це дозволяє дослідити, за якого рівня платежів за такі екологічні впливи при заданому рівні загальносистемних екологічних обмежень впровадження на електроенергетичних об'єктах природоохоронних заходів щодо скорочення таких впливів буде економічно більш виправданим у порівнянні зі сплатою штрафних платежів. Для забезпечення виконання нормативних обмежень та вимог щодо викидів забруднювачів та парникових газів необхідно проведення реконструкції існуючих вугільних технологій з доведенням їх екологічних показників до рівня європейських нормативів за рахунок встановлення сірко-азоточистки, реконструкції чи заміни електрофільтрів. | |||
| 3. |
Нечаєва Т. П. Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва, А. І. Спітковський // Проблеми загальної енергетики. - 2012. - Вип. 2. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2012_2_10 Викладено проблеми виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в Об'єднаній енергосистемі України у контексті забезпечення можливості її спільної роботи з об'єднанням енергосистем європейських країн. Наведено методичні підходи щодо оцінки ефективності та обсягів впровадження заходів для забезпечення їх виконання. Проведено оцінку обсягів впровадження заходів для виконання об'єктами ОЕС гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря до 2018 р. Результати досліджень показали, що забезпечити виконання гармонізованих вимог до викидів забруднювачів у повітря за цей період часу практично неможливо, що зумовлено поточним технічним та екологічним станом існуючих потужностей, значними обсягами інвестицій та ресурсними обмеженнями. Тому запропоновано подовжити термін виконання гармонізованих нормативів викидів до 2030 р. на основі формування Національного плану зниження викидів, в якому передбачається поступове приведення показників ТЕС країни до відповідних нормативів. | |||
| 4. |
Костюковський Б. А. Вплив на стан та розвиток електроенергетики впровадження "зеленого тарифу” та нової моделі ринку електроенергії в Україні [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, Т. П. Нечаєва, М. В. Парасюк, С. В. Шульженко // Проблеми загальної енергетики. - 2010. - Вип. 3. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2010_3_5 Наведено результати аналізу основних задач, які на сьогодні існують в електроенергетиці країни, з точки зору впливу нової моделі ринку електроенергії на можливість їх вирішення. Першою задачею є створення реального конкурентного середовища на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) України, без чого впровадження моделей регулювання діяльності в електроенергетиці, побудованих на ринкових принципах, не має жодного сенсу, а лише ускладнює процеси управління та ведення господарчої діяльності в галузі. Друга задача фінансового оздоровлення галузі пов'язана з необхідністю зміни цінової та тарифної політики, яка проводиться на державному рівні практично в усіх галузях ПЕК. Третя задача залучення інвестицій у традиційну енергетику є ключовою з точки зору можливості забезпечення надійної та ефективної роботи електроенергетичного комплексу країни у перспективі. Також висвітлено проблеми, пов'язані з можливим негативним впливом на структуру та режими функціонування традиційної електроенергетики, що виникають унаслідок реалізації положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії. | |||
| 5. |
Костюковський Б. А. Напрямки забезпечення екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря в тепловій енергетиці [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, С. В. Шульженко, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 20. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_20_13 Розглянуто проблеми забезпечення необхідних рівнів викидів забруднювачів в атмосферу тепловими електростанціями України на органічному паливі. Визначено, що головним стратегічним напрямком екологізації теплової енергетики України є впровадження новітніх вугільних технологій. Наведено обсяги необхідних технічних заходів з розвитку теплової енергетики України для забезпечення виконання екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря для цільового та додаткового сценаріїв розвитку структури генеруючих потужностей. | |||
| 6. |
Нечаєва Т. П. Загальні методичні підходи до формалізації екологічних обмежень та вимог при прогнозуванні розвитку електроенергетичного комплексу [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2009. - № 19. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2009_19_12 Наведено методичні підходи урахування екологічних факторів під час прогнозування розвитку електроенергетичної системи за ринкових умов її функціонування. Це урахування забезпечується на всіх стадіях прогнозування розвитку електроенергетики. | |||
| 7. |
Нечаєва т. П. Фактори екологічного впливу електроенергетичних об'єктів на довкілля [Електронний ресурс] / т. П. Нечаєва, С. В. Шульженко, Д. П. Сас, М. В. Парасюк // Проблеми загальної енергетики. - 2008. - № 18. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2008_18_13 Розглянуто та класифіковано основні фактори впливу об'єктів електроенергетики на довкілля: атмосферне повітря, водні та земельні ресурси. Визначено особливості екологічного впливу традиційних і нетрадиційних джерел генерації електроенергії на довкілля. | |||
| 8. |
Спітковський А. І. Реалізація стохастичних моделей життєвого циклу об’єктів енергокомплексу на прикладі шахт з видобування енергетичного вугілля [Електронний ресурс] / А. І. Спітковський, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2014. - Вип. 1. - С. 10-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2014_1_5 Обгрунтовано необхідність розробки та реалізації моделей життєвого циклу об'єктів енергокомплексу у детерміновано-стохастичному вигляді, що зумовлено невизначеністю зовнішніх та внутрішніх умов його функціонування в довгостроковій перспективі. За ринкових умов критерієм доцільності реалізації проектів з розвитку системи енергозабезпечення країни є ціни на паливно-енергетичні ресурси та послуг з їх транспортування і розподілу. Для можливості реалізації розроблених моделей і визначення середньозваженої собівартості та ціни за умов невизначеності вхідних показників проведено суттєве удосконалення підсистеми "МАТРИЦЯ" програмно-нформаційного комплексу прогнозування розвитку енергетики "ПІРАМІДА-V". Для виконання модельних розрахунків за допомогою методу статистичних випробувань у підсистемі "МАТРИЦЯ" розроблено програмно-інформаційні засоби, що дозволяють проводити задану кількість експериментів з відповідною зміною за випадковим законом вхідних параметрів, які задаються діапазонами, проводити статистичну обробку результатів, візуалізацію та запис у прийнятному для подальшого аналізу та використання у вигляді статистичних параметрів. Наведено особливості застосування розроблених підходів до моделей життєвого циклу вугільних шахт та результати їх реалізації за допомогою розроблених програмно-інформаційних засобів. | |||
| 9. | 
Палеха Ю. Містобудівний кадастр – інформаційна основа оновлення містобудівної документації у місті Києві [Електронний ресурс] / Ю. Палеха, Т. Нечаєва, В. Смілка // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2012. - Вип. 23. - С. 39-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2012_23_6 | |||
| 10. |
Нечаєва Т. П. Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - Вип. 1. - С. 24-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2017_1_6 Проведено оцінку критичних сценаріїв постачання вугілля для потреб Об'єднаної енергетичної системи України на рівні 2020 року. Показано, що за умов припинення постачання вугілля з тимчасово неконтрольованих територій та Росії для забезпечення потреб енергосистеми антрацитове вугілля необхідно імпортувати з інших країн з одночасним переведенням частини генеруючих потужностей на споживання вугілля газових марок. Переведення шести енергоблоків Зміївської ТЕС на вугілля газової групи зумовлює потребу в імпорті цих марок вугілля. Відмова від імпорту вугілля приведе до залучення потужностей газомазутних енергоблоків ТЕС з відповідним збільшенням споживання природного газу. | |||
| 11. |
Костюковський Б. А. Заходи з виконання екологічних вимог за умови спільної роботи ОЕС України з об’єднанням енергосистем європейських країн [Електронний ресурс] / Б. А. Костюковський, А. І. Спітковський, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 3. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2013_3_10 Проведено оцінку потреби в потужностях ТЕС для двох альтернативних сценаріїв розвитку електроенергетики України за швидкого та повільного темпів розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії показала, що забезпечити виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року практично неможливо. Тому термін виконання цих вимог рекомендовано подовжити до 2030 року. Під час проведення за цих умов оцінки ефективних варіантів розвитку ТЕС ОЕС України до 2030 року визначено, що національним інтересам більше відповідають сценарії розвитку теплової генерації, які передбачають проведення до 2020 року маловитратної реконструкції існуючих вугільних ТЕС, приведення викидів забруднювачів у повітря до норм ЄС на газомазутних ТЕС, реалізацію пілотних проектів з комплексної реконструкції вугільних ТЕС і будівництво нових потужностей на існуючих майданчиках. Проведені дослідження показали, що прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії призведе до зростання викидів парникових газів за їх паралельній роботі в ОЕС України. Визначено головні задачі та заходи виконання в ОЕС України гармонізованих з європейськими нормативів викидів забруднюючих речовин і забезпечення економічно виправданої мінімізації викидів парникових газів. Рекомендовано терміново розпочати переговорний процес з партнерами по Енергетичному Співтовариству щодо відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2030 року з розробкою й затвердженням плану розвитку генеруючих потужностей і реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України, створенням постійно діючої системи моніторингу виконання цього плану. | |||
| 12. |
Палеха Ю. М. Берлін (Berlin) [Електронний ресурс] / Ю. М. Палеха, Т. С. Нечаєва // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2016. - Вип. 31. - С. 236-249. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2016_31_26 | |||
| 13. |
Нечаєва Т. П. Оцінка критичних сценаріїв щодо надходження інвестицій в розвиток об’єктів електроенергетики України [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2017. - Вип. 4. - С. 5-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2017_4_3 Проведено аналіз існуючих планів та програм щодо розвитку генеруючих потужностей ОЕС України, на підставі яких сформовано варіанти перспектив їх реалізації в залежності від обсягів фінансування. Сценарні розрахунки перспективної структури генеруючих потужностей ОЕС України та показників її функціонування показали, що неналежне інвестування у розвиток генеруючих потужностей може призвести до колапсу електроенергетичної системи України вже після 2030 року, коли почнеться широкомасштабне виведення з експлуатації існуючих потужностей ОЕС навіть при продовженні їх ресурсу. Для стійкої екологічно-прийнятної роботи енергосистеми необхідно вже найближчим часом вирішувати проблему пошуку джерел надходжень інвестицій у галузь, особливо для реалізації таких висококапіталоємних та масштабних проектів з тривалим терміном реалізації, як будівництво нових АЕС та ГАЕС. | |||
| 14. |
Нечаєва Т. П. Оцінка доцільності впровадження перспективних ядерних реакторів з урахуванням вимог до надійності та екологічності функціонування ОЕС України [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2018. - Вип. 1. - С. 41-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2018_1_7 Визначено пріоритетні напрями розвитку атомної енергетики України з використанням перспективних ядерних реакторів з урахуванням необхідності їх використання у маневрених режимах роботи для забезпечення стійкості і надійності ОЕС України. Оцінено економічну ефективність впровадження атомних технологій та технологій на органічному паливі, працюючих в маневрених режимах, яка засвідчила доцільність використання перспективних малих модульних реакторів в умовах зростання вимог щодо низьковуглецевого розвитку країни. | |||
| 15. |
Нечаєва Т. П. Модель та структура довгострокового розвитку генеруючих потужностей електроенергетичної системи з урахуванням динаміки вводу-вибуття потужностей та зміни їх техніко-економічних показників [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2018. - Вип. 3. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2018_3_3 Наведено опис частково-цілочисельної математичної моделі довгострокового розвитку структури генеруючих потужностей електроенергетичної системи. Для врахування динаміки введення-вибуття нових потужностей протягом прогнозного періоду в моделі використовуються змінні кількості введених за етап одиничних установок та змінні загальної кількості нових установок, доступних до використання в етапі, при формуванні яких враховуються тільки ті введені на попередніх етапах нові установки, термін експлуатації яких ще не закінчився. В моделі також введені обмеження на доступність нових технологій на початкових етапах горизонту прогнозування, а також на прийнятність тільки тих, які будуть введені в експлуатацію до кінцевого етапу прогнозування. При визначенні середньозважених витрат на виробництво електроенергії для нових установок, що оптимізуються у моделі, враховано зміни їх техніко-економічних показників у часі та відповідні значення на етапі введення технології в експлуатацію. | |||
| 16. | 
Апостолова-Сосса Л. О. Заходи по реконструкції територій садибної забудови в умовах найкрупніших міст [Електронний ресурс] / Л. О. Апостолова-Сосса, Т. С. Нечаєва // Містобудування та територіальне планування. - 2018. - Вип. 68. - С. 8-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2018_68_5 | |||
| 17. |
Дерій В. О. Екологічні наслідки використання електричних теплогенераторів для ущільнення графіків електричних навантажень під час нічного провалу ОЕС України [Електронний ресурс] / В. О. Дерій, Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2018. - Вип. 4. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2018_4_9 Викладено результати проведеного аналізу впливу на довкілля використання різного типу споживачів-регуляторів (електрокотлів, теплових насосів та когенераційних установок), призначених для регулювання навантаження ОЕС України під час її "нічних провалів". Встановлено, що додаткове споживання електроенергії електричними теплогенераторами (ЕТГ) буде становити 5,35 млрд <$E roman {кВт~cdot~год}> в рік. Для виробництва такої кількості електроенергії необхідно буде спалити на ТЕС 7456 - 6527 тис. т вугілля (залежно від періоду експлуатації ЕТГ), що призведе до суттєвого впливу на довкілля у вигляді викидів парникових газів та забруднюючих речовин - окислів сірки та пилу. Відповідно до цього та згідно з Податковим кодексом України, ТЕС змушені будуть заплатити додаткові податки на ці викиди, які до їх реконструкції будуть сягати біля 200 млн грн на рік. Тому, впроваджувати електричні теплогенератори доцільно після проведення модернізації та реконструкції теплових електростанцій, яка дозволить значно зменшити викиди шкідливих речовин, а відповідно і податки на них (в 13,8 рази). Якщо в якості електричних теплогенераторів використовувати теплові насоси, то за життєвий цикл їх експлуатації буде охолоджена значна частина грунту, що зробить його непридатним до рослинництва, порушиться екологічна рівновага та виникне дискомфорт для мешканців. Процес відновлення температури грунту після виведення теплових насосів із експлуатації займає понад 20 років. При впровадженні повітряних теплових насосів великої потужності існує загроза зміни мікроклімату житлового масиву (переохолодження в холодну пору року та перегрів влітку). Для зменшення впливу теплових насосів на довкілля доцільно використовувати низькопотенційні джерела енергії техногенного характеру - теплоту каналізаційних стоків, технологічних вод, систем вентиляції, димових газів та інше. | |||
| 18. |
Нечаєва Т. П. Пріоритетні напрями довгострокового розвитку національної атомної енергетики [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - Вип. 2. - С. 27-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2019_2_6 Визначено, що основний вплив на формування перспектив розвитку національної атомної енергетики мають такі ключові фактори, як термін подовження експлуатації діючих енергоблоків АЕС, жорсткість режимних обмежень на їх роботу в енергосистемі та загальносистемна економічна ефективність і екологічність функціонування певної структури генеруючих потужностей Об'єднаної енергосистеми України. Проведено аналіз сучасного стану впровадження нових легководних реакторів великої потужності та перспективних малих модульних реакторів. На підставі оцінок перспектив впровадження нових енергоблоків АЕС, отриманих з використанням математичної моделі довгострокового прогнозування розвитку структури генеруючих потужностей електроенергетичної системи з урахуванням необхідності заміщення діючих енергоблоків АЕС, визначено пріоритетні напрями довгострокового розвитку національної атомної енергетики. Важливе значення при формуванні рішень щодо впровадження нових енергоблоків має врахування динаміки їх вводу-виводу з урахуванням терміну експлуатації та одиничної потужності при прогнозному зростанні попиту на електричну енергію. Визначено, що у разі збільшення жорсткості вимог до вуглецевоємності електроенергії, в тому числі і підвищення плати за викиди CO | |||
| 19. |
Нечаєва Т. П. Оцінка сукупної роботи батарейних систем накопичення енергії з електростанціями на відновлюваних джерелах енергії [Електронний ресурс] / Т. П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - Вип. 3. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2019_3_4 Стрімкий розвиток відновлюваної енергетики у світі, обумовлений як вдосконаленням технологій, зростанням їх конкурентоспроможності, так і активною державною політикою підтримки, націленою на боротьбу із глобальними змінами клімату, привів до глобальних трансформаційних зрушень структури електроенергетичних систем. Зростання частки вітрових та сонячних електростанцій з мінливим та переривчастим режимом генерації обумовлює збільшення вимог до гнучкості енергосистеми. Акумуляційні системи накопичення енергії можуть забезпечити інтеграцію збільшеної частки відновлюваної генерації в енергосистему, оскільки вони підтримують локальне виробництво електроенергії від ВДЕ в розподільних мережах та мережеву інфраструктуру для балансування виробництва від цих джерел. Батарейні системи зберігання, які мають надзвичайно швидку реакцію, швидкий час розгортання та значне масштабування, мають великі перспективні для таких мережних послуг. Наведено модель для оцінки економічної ефективності спільної роботи електростанції на ВДЕ, батарейної системи накопичення енергії і традиційної резервної електростанції в умовах забезпечення постійного рівня потужності такої системи. Результати модельних розрахунків середньозваженої собівартості електроенергії від системи, що складається з вітрової електростанції, літій-іонного накопичувача та резервної теплової електростанції, показали економічні та екологічні переваги використання резервної парогазової установки порівняно з вугільною ТЕС.Стрімкий розвиток відновлюваної енергетики у світі, обумовлений як вдосконаленням технологій, зростанням їх конкурентоспроможності, так і активною державною політикою підтримки, націленою на боротьбу із глобальними змінами клімату, привів до глобальних трансформаційних зрушень структури електроенергетичних систем. Зростання частки вітрових та сонячних електростанцій з мінливим та переривчастим режимом генерації обумовлює збільшення вимог до гнучкості енергосистеми. Акумуляційні системи накопичення енергії можуть забезпечити інтеграцію збільшеної частки відновлюваної генерації в енергосистему, оскільки вони підтримують локальне виробництво електроенергії від ВДЕ в розподільних мережах та мережеву інфраструктуру для балансування виробництва від цих джерел. Батарейні системи зберігання, які мають надзвичайно швидку реакцію, швидкий час розгортання та значне масштабування, мають великі перспективні для таких мережних послуг. Наведено модель для оцінки економічної ефективності спільної роботи електростанції на ВДЕ, батарейної системи накопичення енергії і традиційної резервної електростанції в умовах забезпечення постійного рівня потужності такої системи. Результати модельних розрахунків середньозваженої собівартості електроенергії від системи, що складається з вітрової електростанції, літій-іонного накопичувача та резервної теплової електростанції, показали економічні та екологічні переваги використання резервної парогазової установки порівняно з вугільною ТЕС. | |||
| 20. |
Кулик М. М. Перспективи та проблеми розвиту об’єднаної енергосистеми України в умовах її приєднання до енергосистеми Євросоюзу і гіпертрофованого використання у її складі вітрових та сонячних електростанцій [Електронний ресурс] / М. М. Кулик, Т. П. Нечаєва, О. В. Згуровець // Проблеми загальної енергетики. - 2019. - Вип. 4. - С. 4-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PZE_2019_4_3 Визначено тип і потужність регуляторів, які здатні забезпечити стабільність частоти в енергосистемі з великими вітровими та сонячними електростанціями. Досліджено процеси стабілізації режимів в об'єднаних енергосистемах з великими ВЕС з використанням акумуляторних батарей у ролі регуляторів. Досліджено конкурентоздатність вітрових електростанцій, порівняно із традиційними технологіями. Досліджено вплив закону про "зелений" тариф на діяльність і стійкість ринку електричної енергії в Україні.Визначено тип і потужність регуляторів, які здатні забезпечити стабільність частоти в енергосистемі з великими вітровими та сонячними електростанціями. Досліджено процеси стабілізації режимів в об'єднаних енергосистемах з великими ВЕС з використанням акумуляторних батарей у ролі регуляторів. Досліджено конкурентоздатність вітрових електростанцій, порівняно із традиційними технологіями. Досліджено вплив закону про "зелений" тариф на діяльність і стійкість ринку електричної енергії в Україні. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |